 Версія для друку
 Написати листа
Щорічно, 29 вересня, проводиться Всесвітній день серця. У 1999 році ініціатором організації та проведення цієї дати виступила Всесвітня федерація серця. Вперше, дана акція була проведена 26 вересня 1999 року (в останню неділю першого осіннього місяця). Святкування підтримали ВООЗ, ЮНЕСКО та інші організації. З 2011 року було вирішено закріпити конкретну дату, і вибір припав на 29 вересня.
Всесвітній день серця проводиться з метою донести до населення всього світу інформацію про те, що:
• серцево-судинні захворювання є провідною причиною смерті населення у всьому світі;
• можна уникнути щонайменше 80% передчасних смертей від цих захворювань, якщо контролювати основні фактори ризику.
В останні роки доля серцево-судинних захворювань, як причина смерті, становить понад 65%.
На даний час не визначено конкретних причин розвитку серцево-судинних захворювань. Їх розвиток обумовлений впливом декількох причин, або факторів ризику. Фактори ризику – це генетичні, фізіологічні, поведінкові та соціально-економічні характеристики індивідуума, що дозволяють помістити його в групу населення, в якій найбільш висока ймовірність розвитку тієї чи іншої проблеми зі здоров’ям або певного захворювання. Дане поняття зазвичай вживається в зв’язку з неінфекційними захворюваннями, для яких не існує якої-небудь однієї конкретної причини розвитку, і це особливо важливо для визначення кандидатів для первинних профілактичних заходів і оцінки ефективності профілактичних програм.
Необхідно підкреслити, що фактори ризику лише висловлюють ймовірність. Наявність одного або більше факторів ризику певного захворювання не означає, що у даного індивідуума обов’язково розвинеться це захворювання, як і не означає, що індивідууму, при відсутності будь-яких факторів ризику взагалі, вдасться напевно уникнути цього захворювання.
Фактори ризику серцево-судинних захворювань можна поділити на ті, що ми в змозі вплинути, наприклад: вживання тютюну, зловживання алкоголем, порушення ліпідного обміну, надмірна вага або ожиріння, підвищення артеріального тиску, цукровий діабет, недостатня фізична активність, стреси; і ті, які практично не залежать від нашої поведінки – стать, вік, спадковість.
Профілактика серцево-судинних хвороб передбачає корекцію факторів ризику.
Вимірюйте рівень артеріального тиску (АТ). Рівень АТ є найбільш суттєвим серцево-судинним фактором ризику. Виникнення серйозних ускладнень, таких як гіпертонічний криз, інфаркт міокарда та інсульт головного мозку найбільш часто пов’язано із підвищенням рівня АТ. У здорової людини оптимальний рівень АТ дорівнює 120/80 мм рт. ст. та не повинен перевищувати 140/90 мм рт. ст. Перевищення рівня АТ на кожні 20/10 мм рт. ст. подвоює ризик виникнення серцево–судинних ускладнень.
Рівень холестерину. Підвищення рівня у здорової людини сприяє створенню у стінках судин атеросклеротичних бляшок, які звужують просвіт судин та зменшують кровопостачання важливих органів. При розриві таких бляшок виникає інфаркт міокарда або інсульт. Загальний холестерин не повинен перевищувати 5,0 ммоль/л та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) менше 3,0 ммоль/л. При наявності серцево-судинних захворювань, діабету рівень холестерину повинен бути менш ніж 4,5 ммоль/л, та ХС ЛПНЩ нижче 2,5 ммоль/л.
Рівень цукру. Цукровий діабет значно прискорює розвиток серцево-судинних захворювань. Визначте рівень глюкози в крові – норма < 6 ммоль/л. Якщо визначається підвищення глюкози, виконуйте призначення лікаря щодо дієти та лікування.
Куріння. Куріння сприяє ураженню внутрішньої стінки судин, що прискорює розвиток атеросклерозу. Кожна спалена цигарка підвищує систолічний артеріальний тиск на 7 – 10 мм рт. ст. Ішемічна хвороба серця
в 4 рази частіше виникає у курців в порівнянні з тими, хто не палить. Порадьтесь з лікарем, як легше подолати цю звичку.
Алкоголь. Рекомендовано скорочення або припинення вживання алкоголю тими, хто їм зловживає. Відносно безпечним є вживання ≤ 2 порцій алкогольних напоїв на день (порція – 20 мл у перерахунку на етанол) для чоловіків та ≤ 1 порція напою на день для вагітних жінок.
Чи маєте ви надлишкову вагу? Слідкуйте за масою тіла – розрахуйте свій індекс маси тіла: маса (в кг) розділити на зріст (в м) в квадраті. Норма < 25. Якщо індекс маси перевищує 25, проаналізуйте Ваше харчування й фізичну активність. Зробіть висновки, порадьтесь з лікарем і внесіть зміни в своє життя.
Харчування. Намагайтесь слідувати принципам здорового харчування. Обмежте в своєму харчовому раціоні вживання солі до 5 г (1/2 чайної ложки) на добу. Їжа повинна містити достатню кількість фруктів та овочів, молочних та рибних продуктів, необхідно зменшити в раціоні кількість жирів тваринного походження, цукру та продуктів, що багаті на холестерин. Не вживайте смажених, копчених, маринованих продуктів. Надавайте перевагу вареній та тушкованій їжі.
Рухова активність. Регулярні заняття фізичною культурою, прогулянки на свіжому повітрі позитивно впливають на загальний стан організму, сприяють нормалізації маси тіла, артеріального тиску. Найпростіший і зручний вид систематичних тренувань – це ходьба в помірно-інтенсивному темпі по
30 хвилин 3 – 5 разів на тиждень. Навантаження не повинно викликати больових відчуттів у грудній клітці, задухи або ускладнення дихання (крім легкої задишки).
Уникайте стресів. Важливо пам’ятати, що психоемоційні перевантаження обумовлюють розвиток серцево-судинних ускладнень. Дотримуйтесь режиму праці та відпочинку, подбайте про 8-годинний сон та відпочинок у вихідні. Не створюйте стресових ситуацій, не допускайте агресивної поведінки, роздратованості, негативних емоцій – це, в першу чергу, шкодить Вашому здоров’ю.
Пам’ятайте! Поєднання кількох факторів ризику значно прискорює розвиток таких ускладнень як інфаркт та інсульт.
Департамент інформаційної діяльності
|