Олексій Драган служив в 93-тій окремій механізованій бригаді. Після військових навчань він заступив на бойовий пост у селі Василівка Донецької області. Напередодні загибелі Олексій встиг побачити коханих дружину та донечку. Ціною неймовірних зусиль, батько виконав обіцянку, дану своїй Софійці. Він приїхав, щоб провести її в 1 клас. 7 вересня захисник повернувся в зону АТО, а вже 13-го зв’язок з ним обірвався. Олексій загинув, виконануючи бойове завдання. По дорозі до третього блокпосту, що біля Макіївського водосховища, його машина потрапила під обстріл батальйону «Восток».

Дружина Юлія з ніжністю згадує про Олексія: «Льоша був надзвичайним батьком для Софійки й надійним чоловічим плечем для мене. Мені здається, що в світі таких щирих і люблячих, як він, більше немає… Досі крає серце думка, нехай би повернувся поранений, навіть скалічений, тільки був би він живий поряд із нами».
Указ Президента України про нагородження посмертно молодшого сержанта Олексія Анатолійовича Драгана орденом «За мужність» третього ступеню підписано 23 травня 2015 року.