www.shirok-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 5 грудня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Широківський район >>
Я МАЮ ПРАВО!
Версія для друку Написати листа
Що таке податкова знижка? Хто може отримати податкову знижку? На що поширюється податкова знижка? Які документи необхідні для отримання знижки? Яка процедура отримання знижки? Які строки подання документів для отримання податкової знижки? На ці та інші питання надає відповіді перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ольга Захарова.




Що таке податкова знижка на навчання?

Податкова знижка - це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у зв’язку зі сплатою нею послуг навчання.

Хто може отримати податкову знижку?

Громадяни, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або члена сім’ї 1-го ступеня спорідненості (батьки, чоловік/дружина, діти, у т.ч. усиновлені).

На що поширюється податкова знижка?

Податкова знижка поширюється на оплату навчання у:

- дитячих садочках;
- гуртках, секціях;
- школах;
- профтехучилищах;
- закладах вищої освіти.
ВАЖЛИВО! Витрати на військову кафедру та інші курси в закладах освіти, а також витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються.

Які документи необхідні для отримання знижки?

Для отримання компенсації в ДФС за місцем реєстрації необхідні такі документи:

- копія паспорту та копія ідентифікаційного номера;
- копія про доходи за формою № 3;
- копію договору з навчальним закладом;
- копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;
- оригінали документів, підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
- податкова декларація про майновий стан і доходи;
- заява, в якій вказані реквізити рахунку для перерахування коштів.
Яка процедура отримання знижки?

Якщо Ваш договір про оплату навчання оформлений на офіційно працюючу людину, яка платить податки і оплачує навчання за себе або за непрацюючого студента, то:

1. Готуєте пакет документів згідно переліку.

2. Заповнюєте податкову декларацію з додатком № 6.

3. Йдете в ДФС за місцем реєстрації, подаєте декларацію і подаєте копії необхідних документів (оригінали залишаються у Вас).

Які строки подання документів для отримання податкової знижки?

Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня наступного за звітним податкового року (до 31 грудня 2019 року) подати декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки.

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.

Для прискорення процедури перерахування коштів у рядку 29 Декларації про майновий стан і доходи необхідно вказувати реквізити банківського рахунку.

Нагадуємо, якщо ви не подали документи вчасно, то на наступний період така можливість не переноситься. Наприклад, якщо ви не оформили податкову знижку за 2017 рік, то зараз її оформити вже не можна — її можна було оформити лише в 2018 році.




Меморандум діє – на Дніпропетровщині активно працевлаштовуються боржники по аліментам!





Меморандум про співпрацю між органами державної виконавчої служби та службою зайнятості показує перші позитивні результати на Дніпропетровщині! Так, завдяки плідній співпраці державних виконавців з центрами зайнятості, з моменту підписання угоди про співпрацю на місцевому рівні, за неповний місяць тринадцять боржників, які мають чималу заборгованість зі сплати аліментів, у різних куточках регіону отримали офіційне місце роботи.

Одним із таких боржників є мешканець П’ятихатського району Дніпропетровської області, який заборгував своїй дитині 74 376 грн. Державним виконавцем було застосовано до нього всі передбачені законом заходи примусового виконання, проте не маючи доходу та майна, на яке можливо звернути стягнення, заборгованість залишалася непогашеною та продовжувала зростати.

Можливість розірвати це замкнуте коло з’явилася завдяки обміну інформацією між державною виконавчою службою та територіальною службою зайнятості. Так, державний виконавець запропонував боржнику перелік вакантних посад, з якого він обрав собі найбільш підходящу та зміг офіційно працевлаштуватися на роботу.

Таким чином, завдяки прагненню виконувати свій батьківський обов’язок та новим інструментам погашення заборгованості, боржник отримав можливість поступово повернути борг своїй дитині та в подальшому сплачувати поточні аліментні платежі.


Відділ правової освіти
Управління державної реєстрації нормативно-правових актів,
правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Юстиція відкрита для людей!




Захисти свою нерухомість за допомогою сервісу «СМС – МАЯК»

За допомогою цієї послуги власники об’єктів нерухомого майна можуть відстежувати будь-які зміни, що відбуваються з їх нерухомістю та отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об'єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зареєструйся та отримуй повідомлення про статус своєї нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вхід до «Он-лайн будинку юстиції» https://online.minjust.gov.ua/sms



Отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; перевірити документ, виданий державним реєстратором; отримати інформацію про стан розгляду заяви, що була подана державному реєстратору у паперовому вигляді; поставити об’єкт нерухомого майна на контроль, а також виконати безкоштовний запит на отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; отримати відомості у вигляді виписки, витягу, довідки; провести пошук запитів (витягів, виписок, довідок); подати заяву та електроні документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи – підприємця – всі ці послуги і не тільки Ви можете отримати он-лайн через кабінет електронних сервісів https://kap.minjust.gov.ua/services/registry

Новації у сфері державної реєстрації актів цивільного стану

Допомагати людям із щирою усмішкою, виявляти турботу та увагу до них, відтворювати взаємну довіру, щодня відчувати задоволення від принесення користі громаді.

Про нову філософію та законодавчі новації у сфері державної реєстрації актів цивільного стану розповість начальник Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Леонід Маньковський.



- Які послуги можна отримати у відділах державної реєстрації актів цивільного стану сьогодні?

- Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

- Чи розширилось останнім часом коло послуг, що надаються відділами?

Дніпропетровська область активно підтримує всі ініціативи Міністерства юстиції України та є одним із лідерів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Заслуженою популярністю користуються і сучасні пілотні проекти Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, такі як електронний сервіс з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, видача свідоцтва про народження дитини безпосередньо в закладі охорони здоров'я, де приймаються пологи, прийняття та оформлення документів для реєстрації місця проживання дитини, послуга експрес-одруження «Шлюб за добу».

- Як саме змінився формат надання послуг у Дніпропетровській області?

Міністерство юстиції України робить все можливе, щоб всі українці вже сьогодні змогли відчути переваги модернізованих підходів та сервісів європейського зразка.

Сьогодні ми маємо широкі можливості – електронні платформи для замовлення послуг, прямі «гарячі» телефонні лінії, онлайн-чати, загальноукраїнська база відомостей — Державний реєстр актів цивільного стану громадян, куди з кінця 2008 року працівниками відділів ДРАЦС лише Дніпропетровської області внесено у відповідності до паперових носіїв майже 9 млн актових записів, і ця база збільшується щодня!

- Які новинки можна очікувати пересічним відвідувачам відділів державної реєстрації актів цивільного стану?

- Нещодавно ми стартували у новому «Open space»-форматі. Це сучасне отримання послуг за європейськими стандартами. За адресою м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15 відвідувачі Амур-Нижньодніпровского районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вже сьогодні можуть отримати найбільш популярні послуги абсолютно прозоро, без зайвої бюрократії та черг. Це нова якість сервісів у сфері юстиції, яка вкотре підтверджує, що ми відкриті для всіх вас —вже за місяць роботи відділом було прийняти близько тисячі заявників!

- «Шлюб за добу» - послуга, яка завжди цікава. Чи багато вже таких експрес-шлюбів зареєстровано?

Так, сьогодні можна скористатись послугою експрес одруження, уклавши свій шлюб лише за один день. Не чекаючи цілий місяць, без жодних «поважних» причин, ви можете поринути у незабутні миті свого весілля майже одразу як пролунає заповітне «Так!».

За 8 місяців поточного року зареєстровано 783 таких шлюби, третина з яких - це шлюби з іноземними громадянами.

- Які особливості реалізації цієї послуги на Дніпропетровщині?

Послуга надається у чотирьох містах нашої області – Дніпрі, Кам’янському, Кривому Розі та Нікополі.

Інформація щодо організаторів весілля є на головній сторінці сайту Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (http://obljust.gov.ua).

А організатори-комунальні підприємства у нас найрізноманітніші, це і вокально-хореографічний ансамбль, і планетарій, і будинок органної та камерної музики, і театри, а також «Будинок юстиції».





На питання громадян відповідає Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/yaki-dokumenty-neobhidno-nadaty-v-centr-zaynyatosti-dlya-reyestraciyi-yak-bezrobitnogo
Посилання ви зараз бачите на екрані.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
- у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) - не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги
0 800 213 103.





Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?
Олександр Іванко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
- перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
- підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?
Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.



Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
- встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
- звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
- звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.



Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.
Тетяна Литвин
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об'єкти не підлягають приватизації?
1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?
Громадянам, які:
- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
- потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи без?платної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.




Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по крокам. Дякую!
Ірина Кузьменко


Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.
Дійсно,на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?
Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.
У новому пакеті ми пішли далі.
Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.
Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.
Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.
Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?
Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.
Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?
Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.
За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.
У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.
При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?
Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.
Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.
Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.
В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.
При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.
Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.
Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?
Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.
За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.
Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.
Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Захищаймо права разом!



Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» про заміну земельного сертифіката на державний акт на право власності на земельну ділянку.

У відеоролику Мін'юст наголошує, що кожен власник земельної частки (паю) має усвідомити, що реальним власником належного йому паю він стане тільки тоді, коли це право буде належним чином зареєстроване. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Земельний сертифікат – це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах. Отримавши такий документ, громадянин ще не знає, де конкретно розміщена його частину землі, і не може самостійно її обробляти.

У навчальному ролику ми роз’яснимо порядок обміну сертифіката на земельну частку.

Крім того, фахівці Мін’юсту повідомлять, які документи потрібно подати для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виділену в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Також нагадуємо, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на земельну ділянку. З 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються. З 1 січня 2013 року право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відео за посиланням: https://youtu.be/kS8VmcFxti0



Про право отримання земельної ділянки учасникам АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ (особистого сільського господарства) та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції.

Взнати адресу найближчого бюро або центру можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області.



#ЧужихДітейНеБуває2:

зміни та новації у сфері примусового виконання рішень


Другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває передбачено спрощення порядку виїзду дитини за кордон та збільшення розміру аліментів. Про те, які ще зміни та новації відбудуться в сфері примусового виконання рішень, розказує заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Андрій П’ятницький.



- Після набрання чинності у лютому 2018 р. Законом України #ЧужихДітейНеБуває ми можемо сміливо заявити про дієвість механізмів впливу на злісних неплатників аліментів, запроваджених цим Законом, адже з початку року було стягнуто більше 2 млрд гривень на користь дітей. Однак, Мін’юст не зупинився на досягнутому і розробив низку нових нормативно-правових актів, спрямованих на захист інтересів та прав дітей. При цьому, хотілося б звернути увагу на те, що ці закони не тільки значно посилюють відповідальність боржників, але і підтримують тих батьків, які добросовісно виконують свої батьківські обов’язки та забезпечують своїм дітям щасливе дитинство.

В «Голосі України» 28.07.2018 опубліковано другий пакет ініціатив Мін’юсту, до якого входять наступні закони:

· «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» (№2476-VIII від 03.07.2018);

· «Про внесення змін до статей 165 та 166 Податкового кодексу України» (№2477-VIII від 03.07.2018);

· «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (№2475-VIII від 03.07.2018).

- Тож, які зміни, передбачені другим пакетом законів в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, очікують сферу примусового виконання рішень?

- Зміни вносяться до багатьох нормативно-правових актів, зокрема, до Сімейного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Податкового кодексу України та інших. Що стосується змін саме в Законі України «Про виконавче провадження», то основні 8 з них відображені в інфографіці.


- Актуальним залишається питання виїзду дітей за кордон. Яким чином змінився порядок поїздок з малечою до іншої країни?

- Як відомо, з моменту набрання чинності першого пакету ініціатив Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває, батьки, які проживають з дитиною, мали можливість виїжджати за кордон з дитиною без будь-яких труднощів, якщо інший з батьків не сплачував аліменти понад 6 місяців. Відтепер, відповідно до нового Закону, цей термін скоротився до 4 місяців, а для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – до 3-х.

При перетині кордону Вам необхідно буде пред’явити довідку про наявність заборгованості, отриману у відповідному територіальному органі державної виконавчої служби, а також документи, що підтверджують хворобу дитини, у випадку виїзду за кордон дитини з інвалідністю та тяжко хворої дитини.

Крім цього, хотілося б зазначити, що тривалість таких поїздок може перевищувати 1 місяць, що дає змогу дитині більше часу перебувати за кордоном, наприклад, з метою лікування, навчання, участі в змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку, у тому числі в складі організованої групи дітей.

- Розкажіть, будь ласка, яким чином спрощено порядок виїзду за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

- Відтепер, тому з батьків, з ким проживає дитина, стало набагато простіше виїхати до іншої країни, адже тепер нотаріальна згода іншого з батьків не потрібна. Отже, якщо Вам відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, Вам достатньо повідомити його рекомендованим листом, із зазначенням:
· мети поїздки;
· держави спрямування;
·
відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Слід зазначити, що термін такої поїздки не повинен перевищувати 1 місяць.


- А як вчиняти тому з батьків, який проживає окремо від дитини, але має намір вивезти за кордон?

- За відсутності заборгованості зі сплати аліментів, батько чи матір, які проживають окремо, мають отримати згоду того з батьків, з ким проживає дитина, на виїзд за межі України, шляхом направлення відповідного письмового звернення рекомендованим листом. Крім цього, особливу увагу слід звернути на те, що така згода в обов’язковому порядку повинна бути нотаріально посвідчена.

Якщо отримати дозвіл впродовж 10 днів не вдалося, вирішити питання, у такому випадку, можливо через суд. Для цього Вам необхідно звернути до суду з відповідною заявою про надання згоди на виїзд дитини за кордон без згоди іншого з батьків.
Тож, для виїзду до іншої країни достатньо буде показати прикордонникам дозвіл або рішення суду.
- Хотілося б детальніше дізнатися щодо виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, адже, на скільки відомо, до теперішнього часу порядок виконання рішень такої категорії не був визначений Законом України «Про виконавче провадження». Тож, чи доповнено вказаний Закон нормами щодо цього питання?

ПОСИЛАННЯ НА ВІДЕО

https://www.youtube.com/watch?v=XwUe6mRXqNM&list=PLR_pN4igbOWjiI4w-7yVQrWV1B5JhdzWA

- Чи передбачено змінами збільшення мінімального розміру аліментів для забезпечення повноцінного розвитку дитини?

- Так, з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», Сімейним кодексом України встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, також визначено мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, який становить один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.


З повагою,відділ правової освіти Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Юстиція відкрита для людей!






МІН’ЮСТ ПРЕЗЕНТУВАВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО ОСОБЛИВОСТІ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало третій відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений порядку укладення, розірвання та внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки.
Під час перегляду відеоматеріалів власники земельних на ділі зможуть ознайомитися з правами, які їм гарантує держава, та навчитися захищати ці права у відносинах з фермерами та аграрними підприємствами, що використовують їх землі.
Зокрема, Міністр юстиції Павло Петренко проінформув, хто може бути орендарем земельної ділянки та які кроки необхідно зробити для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки. Він повідомив, які потрібно мати документи, аби оформити договір оренди земельного паю та не стати заручником недобросовісного контрагента, а також яку форму може мати договір оренди землі. Так, Урядом України затверджено типовий договір, який має бути оформлений в письмовій формі та зареєстрований в державному реєстрі речових прав.
У відеоролику роз’яснені питання про істотні умови, які повинен містити договір оренди земельної ділянки, та наслідки неналежного виконання орендарем цього договору.
Крім того, з цього інформаційно-навчального ролику громадяни дізнаються:
 який строк дії договору оренди землі, зокрема ділянок сільськогосподарського призначення;
 як відбувається зміна умов договору оренди землі;
 які існують підстави припинення чи розірвання договору оренди землі;
 що необхідно для розірвання договору за згодою сторін;
 за яких умов договір може бути розірваний достроково за рішенням суду;
 які вимоги складання позовної заяви.
Фахівці Мін’юсту нагадали, що право оренди земельної ділянки може бути об'єктом відчуження, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також бути предметом застави, передаватися у спадок, крім встановлених законодавством випадків. Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ZvfhoRAlQkE&t=13s

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений визначенню долі земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємців, зокрема порядку спадкування та визнання спадщини відумерлою.
Мін’юст нагадує: орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
У відеоролику наші фахівці дадуть чіткі відповіді на питання:
-які права має особа, яка управляє спадщиною;
-хто має право на спадкування та може бути спадкоємцем;
-що потрібен зробити спадкоємець, якщо бажає відмовитися від спадщини;
-яка подальша доля орендованої земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємця;
-який процесуальний порядок визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування?
Крім того, у ролику роз’яснюється процес отримання у спадщину земельної ділянки. Зокрема, Мін’юст повідомляє, що така ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку. На сьогодні такими документами є:
-державний акт на право власності на земельну ділянку (державні акти видавалися до 01 січня 2013 року);
-цивільно-правова угода, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку з доданим до неї державним актом на право власності на землю з відповідними відмітками нотаріуса та -територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права;
-свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на землю спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права до спадкоємців.
Переглянувши ролик, громадяни дізнаються, як відбувається поділ земельної ділянки або виділення з неї окремої частки у разі, якщо ця ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а також що робити спадкоємцю, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини.
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fgOO06kJBxQ

Як впроваджувався проект «Я МАЮ ПРАВО!» на Дніпропетровщині протягом першого року його реалізації? За якими основними напрямками цей проект функціонує на території країни та регіону? Кого вдалось долучити до реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у якості регіональних партнерів? Де отримати безкоштовну правову консультацію в рамках проекту? На ці та інші питання надає відповіді перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ольга Захарова.
07 червня 2017 року Міністром юстиції України Павлом Петренком було надано офіційний старт загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», тобто вже рік як цей проект впевнено крокує Україною та вчить українців захищати свої права, адже недарма слоган проекту: Знаю! Дію! Захищаю!
За цей рік органи юстиції встигли консолідувати сили всіх зацікавлених в правовому розвитку жителів Дніпропетровщини та посприяти інтеграції проекту у різні сфери життя на території нашої області.
Наразі реалізація проекту відбувається за наступними напрямками:
- #МаскиШоуСтоп: захист прав підприємців шляхом прийняття Закону щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес
- #ЧужихДітейНеБуває: захист прав жінок та дітей шляхом прийняття Закону щодо посилення відповідальності за жорстку несплату аліментів
- #АгроРейдериСтоп: Захист прав аграріїв шляхом створення антирейдерських аграрних штабів по всій Україні
- #ХабарЗаНавчанняСтоп: Захист прав студентів шляхом боротьби з корупцією у вищих навчальних закладах.
Нещодавно до цих напрямків додався ще один - #СтопНасильство: Захист жінок та дітей від домашнього насильства, метою якого є протидія будь-яким проявам (фізичне, психологічне, економічне, сексуальне) насильства.

Хто активно підтримує хід реалізації проекту в регіоні? Кого вдалось долучити у якості партнерів до реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» протягом року?
Станом на 07 червня 2018 року всього до реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» на території Дніпропетровської області залучено 446 партнерів – це державні та недержавні підприємства, установи, організації, заклади охорони здоров’я, судові установи, правоохоронні органи, навчальні заклади, банківські установи, громадські організації, органи місцевого самоврядування, структурні підрозділи ОДА, представники засобів масової інформації та інші.

Яку кількість правоосвітніх заходів в рамках реалізації цього проекту вже було проведено для мешканців Дніпропетровщини з початку старту проекту?
В рамках реалізації проекту на території Дніпропетровщини станом на початок червня вже проведено понад півтори тисячі правоосвітніх заходів, під час яких розповсюджено близько 70 000 екземплярів друкованої продукції правового змісту.


Які заходи були найяскравішими в рамках реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» на Дніпропетровщині?
В цілому, я вважаю, що всі активності, які проводяться Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, є цікавими та інформаційно насиченими. Під кожний захід обов’язково обирається своя цільова аудиторія, своя локація проведення заходу, свій інформаційний інструментарій.
Проте, мабуть найбільш запам’яталися як мені, так і учасникам цих заходів, такі активності, як створення живого хештегу проекту «Я МАЮ ПРАВО!», що проводилося за сприянням Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, та для якого знадобилось понад 150 курсантів і стільки ж декоративних матеріалів, аби цілком відповідати брендінгу проекту, а також кваліфіковані фахівці зі створення живих ланцюгів, елементів, написів тощо, командири взводів та спеціальна техніка, яка дозволила зафіксувати це масштабне дійство. Наразі організаторами цієї акції подано заявку до Національного Реєстру Рекордів України, аби визнати живий хештег проекту «Я МАЮ ПРАВО!» найбільшим хештегом України.
Також, на прохання представників журналістської професії регіону, нами було проведено вперше на території Дніпропетровської області проведено тренінг для журналістської спільноти «Ти журналіст? Знай свої права!», участь у якому прийняли близько 40 журналістів. До проведення тренінгу були залучені фахівці в галузі права з високим рівнем теоретичних знань та наявністю практичного досвіду як у форматі живого діалогу, так і у форматі відеоконференції.
Дуже дружньо та яскраво наш колектив відсвяткував День вишиванки, адже нами власноруч вишито вишиванку проекту «Я МАЮ ПРАВО!», яка є найбільшою вишиванкою саме для органів юстиції Дніпропетровської області. Крім того, з нагоди відзначення Всесвітнього дня вишиванки було об`єднано сили більшості партнерів з реалізації проекту на території області та створено Живий ланцюг миру, для якого обрано в якості локації музей АТО.
Цілу низку правоосвітніх та благодійних заходів проведено і до Дня захисту дітей. Так, наше управління мало цілих три свої локації у соціальному проекті «Місто професій», який проводився у сквері біля облдержадміністрації, - це дитячий ДРАЦС, локація майбутніх державних виконавців та творча майстерня юстиції. І, хочу сказати, що всі ці локації користувалися неймовірною популярністю серед малечі!
Можна дуже довго розповідати про всі ці та інші заходи, адже для їх організації та проведення кожним причетним вкладається частина своєї душі та бажання робити добро!

Яким чином пересічні громадяни мають змогу дізнатися про проект?
Велику увагу Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області приділяє візуалізації проекту.
Так, по всій області йде активна трансляція соціальних відеороликів про проект, розміщено тематичні сіті-лайти та біл-борди, а наші партнери в реалізації проекту, активно розміщують інформацію на власних веб-ресурсах, інформаційних стендах тощо.
Загалом задіяно 284 активні носії зовнішньої реклами.
І це не все. Найкращий спосіб інформування – це безпосереднє спілкування з населенням. Саме тому нами постійно проводяться акції прямої дії: різноманітні флешмоби, вуличні інформування, соціальні опитування та анкетування, під час яких будь-який громадянин може отримати правову консультацію просто неба. Тож, зрозуміло, що громадянин, який отримав якісні правові послуги та консультацію з питань, що його хвилювали, - є найкращим джерелом поширення інформації про проект.

Де ще можна отримати правову інформацію та безкоштовну правову консультацію в рамках проекту?
З метою отримання актуальної правової інформації та в рамках реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» на Дніпропетровщині, 03 грудня 2017 року на базі міських та районних бібліотек Дніпропетровщини створено 30 офісів з отримання правової інформації та надання безоплатної первинної правової допомоги у Дніпропетровській області, де консультації надають досвідчені працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Окрім того, отримати правову інформацію та консультацію можна, звернувшись до Громадської приймальні при Головному територіальному управлінні юстиції у Дніпропетровській області, до громадської приймальні Головного територіального управління юстиції у місті Кривому Розі та до Офісів надання безоплатної первинної правової допомоги, які діють на базі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов'янських Кирила та Мефодія, а також на базі Дніпровської центральної міської бібліотеки.
Також звернутись за безкоштовною правовою допомогою можна за телефоном «гарячої лінії» Головного територіального управління юстиції, яка працює з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, а у п`ятницю – з 9:00 до 16:45.
Попереду багато нових звершень!

Право на реабілітаційне лікування за кошти Фонду соцстрахування має кожен працевлаштований українець

Медична реабілітація після перенесених захворювань і травм у санаторно-курортних закладах здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, який покриває 100% витрат на проходження відновлювального лікування.

ФССУ фінансує медичну реабілітацію за профілями: нейрореабілітація, м’язово-скелетна реабілітація, кардіо-пульмонарна реабілітація, медико-психологічна реабілітація учасників АТО, реабілітація після оперативних втручань на органах зору, реабілітація при порушенні перебігу вагітності, інша (соматична) реабілітація (після оперативних втручань на органах травлення, сечостатевої системи, жіночих статевих органах).

Правом на відновлення здоров’я за рахунок коштів ФССУ може скористатись кожна застрахована особа (яка сплачує та/або за яку сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у разі настання страхового випадку в період роботи. Підтвердженням потреби подальшого лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу є висновок лікарсько-консультативної комісії.

Аби особа отримала відновлювальне лікування, медичний заклад має поінформувати робочий орган Фонду про страховий випадок пацієнта, що має покази для проходження реабілітації.

«Реабілітація стосується людей, що часто не мають фізичної можливості ані збирати довідки, ані йти до Фонду за путівкою. Тому при розробленні нового механізму надання реабілітаційного лікування ми керувались принципом зробити порядок максимально прозорим і зручним для людини, – зазначає голова правління Фонду соціального страхування України Володимир Саєнко. – Тепер не потрібно не лише збирати жодних довідок, але й ходити по кабінетах – щойно лікувальний заклад повідомляє Фонд про особу, яка потребує реабілітації, для пацієнта процес автоматизується: працівник ФССУ приходить в стаціонар до хворого, від якого необхідно лише пред’явити паспорт і ідентифікаційний код, усю іншу інформацію Фонд самостійно дізнається в електронному реєстрі – без участі застрахованої особи».

Застрахована особа має право вільного вибору реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу відповідно до показань. Тривалість відновлювального лікування залежить від медичних показань та може становити до 24 днів.

Станом на 12 лютого поточного року на реабілітаційне лікування за новою процедурою направили 1200 осіб.

Нагадаємо, відповідно до рішень правління ФССУ, з 01 січня 2018 року механізм замовлення та розподілення путівок на відновлювальне лікування за рахунок коштів Фонду замінило адресне забезпечення медичною реабілітацією, яке передбачає укладення тристороннього договору – між Фондом, санаторієм і хворим, та має на меті покращити ефективність надання послуг і збільшити кількість осіб, які матимуть можливість відновити здоров’я на базі санаторіїв.


Прес-служба виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор